Досвід "Формування інформаційної комптентності учнів на уроках математики "
Провідна ідея роботи пробудити інтерес учнів до навчання, зацікавити їх на уроках і зробити так, щоб вивчення математики було для учнів доступним, ненав’язливим, з позитивними емоціями.
Мета проблеми. Створити умови для формування інформаційної компетентності учнів на уроках математики, навчити самостійно мислити, озброїти необхідними для цього знаннями, вміннями та навичками.
Новизна проблеми полягає в створені максимально сприятливих умов для формування та розвитку інформаційної компетентності учнів засобами мультимедійних технологій у загальноосвітніх школах за проектом «1 учень + 1 комп’ютер».
Практична значущість. Саме уроки з використанням ІКТ сприяють розвитку творчих здібностей дітей, виконують навички дослідницької діяльності, дають високий ефект практичної спрямованості матеріалу, що, зрештою, приводить до глибокого розуміння предмета, зацікавленості ним.
Актуальність полягає в тому, що використання електронних освітніх ресурсів на уроках сприяє:
• підвищенню загальної обізнаності та освіти учнів;
• поглибленню знань з предмета;
• розвитку світогляду учнів;
• перевірці знань учнів в нетрадиційній формі;
• активному розвитку пізнавальних процесів в учнів.
Інноваційні форми роботи та технології, що я використовую .
Педагогічну проблему вирішую через сучасні технології на основі особистісно-орієнтованого педагогічного процесу, активізації та інтенсифікації діяльності, підвищення ефективності управління та організації навчального процесу. Особливу увагу приділяю ігровій технології, комп’ютерній (інформаційній) технології навчання, технології колективно-групового навчання.
Ефективним шляхом виховання у школярів зацікавленості до вивчення предмета і розвитку пізнавальних процесів, що відбуваються на уроці, є дидактичні ігри та різноманітні ігрові прийоми .
Щоб формули краще запам’ятались, а також для контролю за їх засвоєнням, на уроках я використовую такі дидактичні ігри:
Математичне доміно, що складається з 12-13 карток, кожна з яких поділена рискою на дві частини – на одній записано завдання, на другій – відповідь до іншого завдання.
Картки зворотнього зв’язку, що складаються з п’яти-шести планшетів з прозорої плівки (так званих файлів), з’єднаних у «книжку», куди вставляють картки з відповіддю. Запитання ставлю усно, учні знаходять правильну відповідь і показують її. Таким чином, я відразу помічаю, як діти знають матеріал.
Ці ігри можна проводити як на початку уроку, так і в кінці будь-якого уроку зазначеної вище теми, змінюючи та урізноманітнюючи завдання.
Суттєво підвищують активність і викликають зацікавленість учнів навчальні кросворди.
Під час закріплення навчального матеріалу проводжу гру «Так-ні». Я читаю запитання, причому лише один раз, перепитувати не можна. За той час, коли читається запитання, необхідно записати відповідь «так» або «ні». Головне тут-зацікавити найпасивніших і залучити їх до навчання.
В своїй практиці я також проводжу нестандартні уроки, що не лише містять елементи гри, а є дидактичною грою за змістом. Це такі уроки, всі елементи яких, пов’язані певним сюжетом, ідеєю тощо, і такі, формою проведення яких передбачено постійну взаємодію вчителя з учнями та учнів між собою, це такі уроки, в яких систему ігрових дій сплановано так, що через неї реалізується навчально-виховні можливості, що закладені у змісті матеріалу. Наприклад, урок-гра «Математичний ярмарок», на якому учні продаючи «товари» різного ступеня складності, вдосконалюють вміння і навички застосування формул скороченого множення. Саме на таких уроках я дуже часто застосовую інтерактивні технології , такі як колективно-групове навчання, використовуючи метод роботи в малих групах.
У викладанні математики я використовую комп’ютер на всіх етапах уроку – при пояснені нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.
Маю можливість проводити уроки з використанням інтерактивної дошки. Тому сама складаю презентації, використовуючи додаток SMART Notebook.
Використовую інтернет - ресурси для спілкування з учнями, дистанційні консультації.